Лишаючи свято на свою честь за спиною Мічіру навіть не озирнулася. Слова Міни осягнули її душі, заповнили хтивою темрявою... Мічіру розмірковувала про спосіб, в який Тено виконає її заповітне бажання. «Пальцями? Чи може...», — дівчина облизала нижню губу. Вона уявила себе зі скутими кистями та щиколотками — безпорадною, вразливо оголеною. А над собою — убрану в шкіряний пояс із закріпленим на ньому ребристим, блискучим від лубриканту страпоном Харуку. Нараз Мічіру змішалася.
Tag: Трагедія
Їж мене. Частина перша. Ло́ви
Чорне небо без жодної зірки чи променю сонця, на тлі якого застигло за секунди до кінця світу колосальне цунамі. У підніжжі впало кілька поламаних тіл: уві сні Мічіру не вдавалось порахувати їх. Єдина жива істота стояла лицем до смерті зі стиснутими кулаками. Мічіру не розуміла звідки, та знала і про кулаки, і про волосся, і про колір очей — вологого моху, а ще те, що бачила цю сцену чиїмись чужими очима.
